Тема  уроку: Вміння прощати.

Мета уроку: Допомогти учням зрозуміти, що прощення з виявом любові, формувати в характері учнів уміння прощати,  виховувати любов і повагу до рідних нам людей, розвивати почуття прощення перед іншою людиною.

Допоміжні матеріали: Святе Письмо, ілюстрація притчі про блудного сина, ключовий вірш, цитати зі Святого письма про прощення і милосердя, кросворд, музика природи, відеофільм притчі про блудного сина, телевізор.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання

Доброго ранку! Усіх ми вітаємо

Доброго ранку! Всім людям  бажаємо

Доброго дня! Любим гостям зичимо

Щастя й здоров’я всім вам бажаємо

Благослови нас, любий Боже!

Хай твоя ласка нам поможе

Знань на уроках набувати

І тебе восхваляти

Захисти нас, добрий Боже,

Від усього злого

Дай нам мудрості твоєї

Добра та любові

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання учням на картках – 5 учнів

1.    В чому полягає наполегливість у добрих справах?

2.    Чому слід відрізняти наполегливість від упертості?

3.    Як потрібно боротися з лінощами?

4.    Що  таке наполегливість?

5.    Що таке добрі справи?

6.    Чого нас вчить притча про несправедливого суть?

Приготування і вступ

Давайте пригадаємо:

1.    Що таке притча? Притча – це розповідь, яка взята з історії чи навколишнього життя, мета якої висловити  духовні чи моральні істини.

2.    Хто  промовляв до людей у притчах?

3.    Чого вчить Христос у своїх притчах?

Отже, можемо сміло сказати, що притчі побудовані на прикладах щоденного життя і допомагають нам глибше пізнати зміст усієї притчі, дають можливість призадуматися над своїм життям, навіть довести нас до покаяння.

          Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну притчу, яка нас буде закликати до покаяння. Це притча про блудного сина або про милосердного батька і двох синів.

          Давайте зараз переглянемо цю притчу для того, щоб хоч трошки зрозуміли її зміст і  візуально побачили як це відбувалося. (перегляд притчі через телевізор)

Тому відкрийте свої зошити і запишемо дату і тему уроку: «Вміння прощати».

Вчитель оголошує тему і мету уроку.

Ключовим віршем нашого уроку буде вислів зі Святого Письма, який  міститься у Матея, 6.15:

Вішаю на дошці вірш:

І. «А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших»  (Матія 6,15).

ІІ. «І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам  прогріхи ваші» (Марка 11,25).

- Чого мене навчила притча про блудного сина?

План

1.    Важливість навчитися просити пробачення в інших людей.

2.    Спільне і відмінне у пробачені і прощенні.

3.    Притча про блудного сина.

4.    Чому прощення облагороджує нашу душу і рятує ближнього?

5.    Підсумок уроку.

 Нові слова і поняття

Любити – відчувати глибоку відданість до кого -, чого – небудь; відчувати сердечну прихильність до родинно-близьких осіб.

Види любові:

Eros – це прагнення задовольнити свої фізіологічні потреби;

Filio – любов між друзями;

Agane – любов безкорислива;

Storge – любов, що панує в середині сім’ї, між батьками і дітьми.

Блудний – той, що не тримається дому, блукає; той, що має шкідливі гріховні звички.

Марнослав’я – хворобливе прагнення привернути до себе увагу, будь-якою ціною викликати захоплення своєю особою.

Пробачення – добровільна відмова від образи людини.

Прощення – добровільна відмова від особистої справедливості помсти в думках, словах, діях.

Милосердний батько – батько, котрий прощає і приймає своєю любов’ю.

Блудний син – син, котрий у вихорі особистих думок, переконань, вчинків, який вчинив непослух батькові.

Навернення – спонукання, заохочення до чинення добрих діл.

Покаяння – рішення змінити своє життя і намагатися жити зі своєю совістю.

Важливість навчитися просити пробачення в інших людей

          Вчитель говорить про те, як і чому учень чи проста людина повинні просити пробачення один в одного, і не встидатися, і не боятися цього робити.

Спільне і відмінне у пробаченні і прощенні.

          Пробачення – це сестра покаяння. У людині поряд з її вадами і гріхами, на щастя, існує і відчуття «Спільної вини», закладене самим Господом, і людина усвідомлює його тільки в певних життєвих ситуаціях. Наприклад, діти не усвідомлюють, що вони від народження живуть за рахунок своїх батьків. А тому й вони від народження живуть за рахунок своїх батьків. А тому й вини перед ними не відчувають. Тому тільки після втрати батьків приходять до них надто запізнілі важкі розкаяння та жаль.

          Це менше відчуваємо за життя свої зобов’язання, а значить, і почуття вони перед Господом, завдяки якому ми прийшли на світ, здобули всі дари життя. А між тим, уся духовна історія людства навчає нас прикладом Господа, як ми маємо прощати один одному.

          І прощаючи, і вибачаючи, людина відмовляється від образи, яку мала на кривдника, однак пробачення – це швидше норма поведінки, а прощення – покликання праведної душі. (Вішаю на дошку «прощення» і «Пробачення»).

Робота з Біблією.

Робота з Біблією. Давайте перечитуємо дану притчу з Біблії, оскільки ми будемо над  нею працювати. (настанова на правильне слухання притчі.)

Вчитель читає притчу під музику: Лк.15,11-32

Історична довідка.

          Згідно з традицією єврейського народу було заборонено ділити між собою спадщину батька ще при його житті. Тому поділ майна, про який йдеться у притчі, був незвичний. Це в тодішній час вважалося дуже образливим для батька. Батько міг сам на смертній постелі розділити між своїми синами маєток, але ніяк син не мав права це робити - просити в батька половину майна. Хоча батько не сприйняв належно і розділив своє майно.

          Батькова поведінка є незвичайна. Він з любові та пошани до сина дає йому його частку (обом синам). Це означає що він:

-        вибирає закон любові;

-        переступає закон євреїв.

Молодший син грішить потрійно:

-        примушує батька поділити майно;

-        переступає четверту Заповідь Божу про пошану до батька.

-        Живе розпусним життям.

Батьків цій притчі не є Богом, але земним батьком. Однак у своїй безмежній любові він уособлює Бога.

Особа батька змальовує нам образ Бога.

Пояснення притчі за таблицею.

Прикріпляю до таблиці листки з написами:

-        батько проводжає є сина в далекий край (син відійшов від любові і від Царства Божого).

-        Син на чужині провадить гріховне життя.

-        Усе розтратив. Що саме він розтратив? (синівство, батька, царство, весільний одяг, Божу ласку).

Як розтратив? (розпусним життям, спокусами, гріхами). Настав який голод? (голод душі)

-        Найнявся пасти свині.

-        Він опам’ятався. Повернення сина.

Який ви намалюєте портрет старшого сина? Який він?

Додаю ще малі таблиці навколо цієї притчі: любов, вибір, жаль, каяття, прощення, любов.

Підсумок вчителя.

Питання до притчі:

-        Чим відрізнялося життя двох братів?

-        Чи можна сказати, що батько по різному ставиться до своїх синів, люблячи одного і недолюблюючи іншого.

-        Чи правильно вчинив батько стосовно молодшого сина?

-        Яка фраза, що повторюється двічі, є ключовою у розказаній притчі?

-        Як розуміти зміст цієї притчі?

Робота в зошитах:

Жукорський – с.42 вправа 5.

Кучма           - с. 41 вправа 1,2

Спільне і відмінне у пробачені і прощенні.

«Коли Бог прощає, Він ніколи потім не згадує. Покайся перед Ним у своїх гріхах і відчуй радість прощення. Пам’ятай, що прощені самі прощають інших».

Закріплення теми уроку

Робота в групах

Група №1. Що відчував син, коли опинився у банкрутстві на чужині?

Група №2.  Яким чином, окрім образи, ще міг зреагувати старший брат на бенкет з нагоди повернення молодшого брата?

Група №3.  Як поводить себе батько щодо обох своїх синів?

Підсумок уроку

Тією чи іншою мірою кожен із нас, є як «блудним сином» так і «Старшим братом». Треба завжди себе запитувати: якого ставлення до себе хочу я? Звісно, щоб мені простили! А чи роблю і я так!

Тож повернемося до нашого проблемного запитання:

Чого мене навчила притча блудного сина?

Оцінювання:

Д/з: